Богоявлення Господнє
Дорогі у Христі брати та сестри!
У понеділок 6-го грудня у нашому храмі відбулись урочистості з нагоди свята Господнього Богоявлення, відоме в народі також як Йордан чи Водохрище. В це свято особливо згадуємо хрещення Ісуса Христа у водах Йордану Святим Іваном Предтечею.
Цей євангельський епізод є особливо важливим в світлі Божого Об’явлення, оскільки саме у ньому ми бачимо одну з найглибших правд нашої віри - тайну Пресвятої Тройці, що оспівується в тропарі празника: “Коли в Йордані христився Ти, Господи, Троїчне явилося поклоніння:* голос Отця свідчив про тебе, називаючи Тебе улюбленим Сином,* Дух же у вигляді голуба потверджував ці слова* Господи, що з’явився і світ просвітив, слава Тобі*.”
Для Ісуса з хрещення почався шлях Його прилюдного служіння, а ми приймаючи Святу Тайну Хрещення “народжуємось з висоти”. Звільнені від гріха ми відроджуємося як Божі діти та єднаємось з Богом стаючи частиною Церкви - таїнственного Христового Тіла.
З нагоди Богоявлення у Катедральному храмі під проводом Екзарха Луцького Кир Йосафата Говери були звершені Велике повечір’я з Литією, Божественна Літургія Святого Василія Великого та чин Великого Водосвяття. Співслужили преосвященному владиці настоятель Катедрального собору отець Тарас Омельчук, емерит отець мітрат Роман Бегей, сотрудник отець Ярослав Пелих та диякон Ростислав Трухан.
У своїх роздумах над Божим Словом владика Йосафат наголосив на особливому значенні Божого об’явлення в історії спасіння. Господь прагне людського спасіння і є відкритим для людини. Своєю присутністю у ріці Йордані, в якій Іван Хреститель обмивав людей від гріха, Господь очищує її, бере на себе людський гріх, та відкриває для нас можливість спасіння.
Прагнучи бути серед свого творіння, Бог “принижує” себе - народжується в убогому вертепі; серед простих грішників приймає хрещення; розділяє хліб з вбогими та недужими; та врешті Сам, будучи безгрішним, помирає за наші гріхи.
На останок Кир Йосафат побажав усім присутнім, аби ми прийняли Божу благодать просвічення та освячення, і врешті слова Бога Отця звернені до Ісуса в час Його хрещення “Ти єси Син мій любий, у тобі — моє уподобання” стосувались кожного з нас. Аби ми отримавши благодать хрещення прагнули пронести її через усе своє життя, а впавши перед гріхом відновлювали її у Таїнстві Покаяння.
Після Літургії вірні мали змогу взяти участь у Великому Водосвятті, що буває двічі в рік - в навечір’я і на празник Богоявлення. З давніх давен Східна Церква високо шанувала освячену йорданську воду. За традицією, її зберігають протягом цілого року та побожно використовують для благословіння себе та своїх помешкань. Про значення йорданської води чи не найкраще говорить одна з молитов Великого Водосвяття:
Сам, отже, чоловіколюбче Царю, прийди і нині зішестям Святого Твого Духа, і освяти воду оцю. І дай їй благодать ізбавлення, благословення Йорданове, сотвори її джерелом нетління, даром освячення, розгрішенням гріхів, зціленням недуг, погубною для демонів, для супротивних сил неприступною, ангельської сили сповненою, щоб усі, що черпають і причащаються, мали її на освячення душ і тілес, на зцілення від терпінь, на освячення домів, і на всякий особливий пожиток
Слава Ісусу Христу!
